Страх, біль, голод: українські військовополонені та питання справедливості

Страх. Біль. Голод.

3 березня 2026 року ми взяли участь у панельній дискусії у Дюссельдорфі «Українці в російському військовому полоні - як відновити право і справедливість?».

Юлій Пилипей: два з половиною роки в російському полоні

Головним свідченням вечора була розповідь і роздуми Юлія Пилипея, який захищав Маріуполь у 2022 році та потрапив там у російський полон, де провів два з половиною роки, пройшов через шість тюрем і зрештою був звільнений у рамках обміну полоненими. Те, що він описує, - це не поодинокі злочини, а система, покликана зламати ув'язнених.

Страх, біль, голод – система придушення

Досвід який пережив Юлій ґрунтується на трьох стовпах: Страх. Біль. Голод.

Полонені мають постійно відчувати страх - перед звуками, перед покаранням, навіть перед власними думками. Насильство є частиною повсякдення, голод свідомо використовується як інструмент контролю. До цього додається повний інформаційний вакуум.

Пилипей перебував, зокрема, у Мордовії - регіоні колишньої системи ГУЛАГ. Його досвід свідчить: логіка цієї системи існує донині.

Міжнародне право і відповідальність

Український режисер і лауреат премії «Оскар» Мстислав Чернов осмислив цей досвід у ширшому контексті. Насильство в російському полоні - не виняток, а частина підступної стратегії, спрямованої на знищення самої ідеї справедливості.

З юридичної точки зору ситуація є однозначною, -

наголосила проф. д-р Анґеліка Нуссберґер, директорка Академії захисту прав людини в Європі. Російська агресія проти України та поводження з військовополоненими є очевидними порушеннями міжнародного права. Вирішальним зараз є притягнення винних до реальної відповідальності.

Тому Пилипей сформулював свої очікування цілком раціонально: він сподівається хоча б на часткову справедливість, навіть якщо визнає, що повної справедливості у світі не існує.

Зцілення можливе – Європа може вчитися у України

Йшлося також і про довгострокові наслідки. Головний лікар д-р Ґерд Вілльмунд, клінічний директор відділення психіатрії, психотерапії та психотравматології Берлінського військового госпіталю Бундесверу, наголосив:

Воєнні травми не зникають самі по собі, але їх можна опрацювати терапевтично.

При цьому Європа може вчитися у України. Починаючи з 2014 року там розвинулася тісна співпраця між психотерапією, цивільними структурами та армією.

Війна не зупиниться на кордонах ЄС

На завершення Мстислав Чернов висловив думку, яка виходить далеко за межі цього заходу:

Перший крок - визнати, що війна не зупиниться на кордонах ЄС. Лише виходячи з цієї реальності, ми можемо зробити все, щоб вона не поширювалася далі.

А для цього необхідне передусім одне: зміцнювати Україну.

*Захід організовано Міністром у справах федерації та Європи, міжнародних відносин і медіа федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія та керівник державної канцелярії.